-
1 доказ автентичності
( документа тощо) proof of genuinenessУкраїнсько-англійський юридичний словник > доказ автентичності
-
2 приймати
( зобов'язання) contract, ( докази тощо) adduce, ( доказ тощо) admit, (закон, резолюцію тощо) adopt, consider decision, pass, receive, (заперечення, клопотання тощо) sustain -
3 strong
сильний; обґрунтований, вагомий ( про доказ тощо); виграшний (про позов, справу тощо); надійний ( про алібі тощо); суворий ( про вирок тощо); жорсткий; сильно діючий; рішучий- strong argument
- strong-arm man
- strong-arm organization
- strong authority
- strong case
- strong corporate discipline
- strong discipline
- strong evidence
- strong government
- strong language
- strong measure
- strong motive
- strong objection
- strong patent
- strong power
- strong presumption
- strong prosecution
- strong sentence
- strong state
- strong witness -
4 admit
припускати, гадати; визнавати ( факт тощо); дозволяти; приймати ( доказ тощо); надавати право на посаду ( або привілей)- admit a conviction
- admit a fact
- admit affiliate
- admit against interest
- admit as true
- admit by conduct
- admit by demurrer
- admit evidence
- admit fault
- admit free
- admit goods free of duty
- admit guilt
- admit in evidence
- admit liability
- admit offence
- admit offense
- admit one's guilt
- admit one's mistake
- admit to
- admit to a case
- admit to a country
- admit to bail
- admit to bribing
- admit to citizenship
- admit to everything
- admit to membership
- admit to membership free
- admit to probate
- admit to the bar
- admit to the practice of law -
5 knock
1. n1) стук2) удар; поштовх3) пагорб4) діал. піщана мілина5) тех. детонація, стук (у двигуні)6) амер., розм. різка критика7) pl причіпки, нападки, зауваження8) розм. подача м'яча (крикет)◊ to get the knock — бути вигнаним з роботи; театр. бути погано прийнятим публікою
2. v1) стукати; постукати2) ударяти; битиto knock smb. on the head — ударити когось по голові; розм. убити когось ударом у голову
3) тех. працювати з перебоями, стукати4) розм. дивувати, уражати, приголомшувати5) амер., розм. різко критикувати; принижувати гідність, недооцінювати6) амер., розм. чіплятися; нападати, пускати шпильки□ knock back — розм. пиячити; жерти
□ knock down — збити, звалити (з ніг); ламати, зносити, руйнувати (будівлі); спростувати (доказ тощо); розм. збивати, знижувати (ціни); продавати з аукціону (з молотка); амер., розм. розтринькувати (гроші); амер., розм. привласнювати гроші за проїзд
□ knock in — забивати (цвях тощо); розм. достукатися, попасти додому (після того як ворота зачинені)
□ knock into — заганяти, забивати (тж перен.)
to knock smth. into smb.'s head — утовкмачити комусь шось
□ knock off — збивати; зносити; змахувати, струшувати; розм. знижувати (ціну); утримувати, відраховувати (суму); розм. припиняти; кидати роботу; розм. швидко зробити
□ knock out — вибивати; перемогти, здолати
□ knock together — зіштовхуватися; стукатися; наспіх збивати
□ knock under — підкорятися, здаватися
□ knock up — ударом підкидати; розм. розбудити стуком
□ knock up against — наражатися на; стикатися з
◊ to knock at an open door — ломитися у відчинені двері
◊ to knock cold, to knock for six — розм. приголомшити, ошелешити
◊ to knock home — утовкмачувати
◊ to knock smb.'s head off — легко випередити когось
◊ to knock smb. into a cocked hat — завдати комусь поразки; розбити чиїсь докази; сильно поколошматити когось
◊ to knock under board — звалитися п'яним, напитися
* * *I n1) стук, стукіт2) удар, штовхан; поштовх3) тex. детонація, стукіт ( у двигуні)4) aмep. різка критика; pl причіпки, нападки, зауваження5) подача м'яча ( у крикеті)6) неприємність; лихо; удар ( долі); невдача; збиток7) cл. аукціон, продаж з молоткаII vto get the knock — бути вигнаним з роботи миcт. з тріском провалитися, напитися
1) стукати; стукатися, постукати; підняти, розбудити стуком (у двері; тж. knock up)2) ударяти; бити; ( into) вбивати (нaпp., цвях); ( against) натрапляти, зустрічати; збити (нaпp., з ніг); ( into) з'єднати, об'єднати, сколотити3) тex. працювати з перебоями, стукати4) дивувати, вражати, приголомшувати5) різко критикувати; чіплятися, нападати6) cл. заарештувати, забрати7) cл. домогтися ( мети); забезпечити ( успіх); опанувати ( чим-небудь); добре підготуватися ( до іспиту); володіти ( предметом)III n1) пагорб, горб2) дiaл. піщана обмілина -
6 underpin
v1) підводити фундамент (під споруду)2) підпирати (стіну тощо)3) підтримувати, підкріпляти (доказ тощо)* * *v2) підтримувати, підкріпляти доводи3) кoм. підтримувати (попит, ціни) -
7 вагомий
grave, solid, ( про доказ тощо) strong, valid, viable -
8 наведений
cited, introduced, ( доказ тощо) offered, proffered, tendered -
9 позитивний
concurring, positive, ( про доказ тощо) proving -
10 adduced
наведений ( про доказ тощо), прилучений до справи -
11 adminicular
допоміжний, який доповнює, який має підпорядковане значення, додатковий (доказ тощо); підтверджувальний, який підтверджує -
12 confirmatory
затверджувальний, який затверджує; підтверджувальний, який підтверджує ( про доказ тощо), ратифікувальний, який ратифікує; санкціонувальний, який санкціонує- confirmatory evidence
- confirmatory power
- confirmatory suit -
13 corroborative
підкріплювальний, підтверджувальний, який підтверджує ( про доказ тощо)- corroborative step -
14 offered
-
15 proving
1) доведення ( як дія або процес)2) доказовий; позитивний ( про доказ тощо)•- proving instrument
- proving intent
- proving party
- proving power
- proving statement -
16 unpersuasive
-
17 наведення в суді
( доказів тощо) presentation in court -
18 незалежне підтвердження
( доказів тощо) independent corroborationУкраїнсько-англійський юридичний словник > незалежне підтвердження
-
19 переконливість
( доказів тощо) cogence, cogency -
20 proof of genuineness
См. также в других словарях:
доказ — у, ч. 1) Незаперечний довід або факт, який підтверджує істинність чого небудь; підтвердження. || рідко. Донос на кого небудь. 2) Предмет або обставина, які свідчать про чию небудь провину. •• Непрямі/ до/кази докази, з яких (за умови їх… … Український тлумачний словник
матеріал — у, ч. 1) Те, з чого що небудь виготовляють, виробляють, будують тощо; сировина. || у спол. з означ. Те, що призначене для того, на що вказує зміст означення. Абразивні матеріали. Садивний матеріал. •• Будіве/льні матеріа/ли природні та штучні… … Український тлумачний словник
непереконливий — (який не має в собі таких доказів, щоб переконати кого н. у чомусь); неспроможний (про теорію, концепцію, пояснення тощо нездатний переконати когось у чомусь, примусити повірити в щось); недостатній (про арґументацію, факт тощо якого мало для… … Словник синонімів української мови
безпідставний — (позбавлений підстав), безґрунтовний, непідпертий, безпричинний; не(в)мотивований, необґрунтований, неслушний (позбавлений фактів, доказів); неправомірний (який здійснюється без законних підстав); голослівний (перев. про твердження, заяви,… … Словник синонімів української мови
допевнюватися — допевнятися, допевнитися (повірити в щось на підставі доказів, спостережень, роздумів тощо), переконуватися, переконатися; пересвідчуватися, пересвідчитися (зваживши на факти, урахувавши досвід); у[в]певнятися, у[в]певнюватися, у[в]певнитися,… … Словник синонімів української мови